розкладати

розкладати
-а́ю, -а́єш, недок., розкла́сти і рідше розікла́сти, -аду́, -аде́ш, док., перех.
1) Класти, розставляти, розміщати окремо одне від одного, у різних місцях (усе чи багато чого-небудь). || Класти на якій-небудь поверхні знаряддя праці, їжу, білизну тощо, готуючись до роботи, обіду, відпочинку і т. ін. || Розміщувати, розставляти що-небудь у порядку, зручному для загального огляду. || Розподіляти що-небудь на порції. || Класти у певному порядку гральні карти, займаючись ворожінням або пасьянсом.
2) Класти що-небудь, розправляючи, розтягуючи по поверхні. || Класти, розкриваючи що-небудь (книгу, зошит і т. ін.). || Простягати, простирати що-небудь (гілля, крила, ноги і т. ін.). || Розставляти який-небудь складений предмет, розгинаючи, розпрямляючи в місцях згину, з'єднання.
3) Укладаючи дрова, хмиз і т. ін., розпалювати, розводити вогонь.
4) Ділити на складові частини, елементи. || Подавати який-небудь математичний вираз у вигляді суми або добутку інших виразів. Розкласти число на доданки. || Аналізуючи що-небудь, ділити умовно на складники.
5) розм. Піддавати що-небудь детальному аналізові. Розкладати в умі.
••

Розклада́ти по пу́нктах — привести у певну систему, логічну послідовність.

6) Розподіляти що-небудь між кимсь, керуючись певними розрахунками.
7) перен. Доводити до повного морального занепаду, розладу; дезорганізовувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "розкладати" в других словарях:

  • розкладати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • розбирати — а/ю, а/єш, недок., розібра/ти, розберу/, розбере/ш, док. 1) перех.Брати, забирати все (всіх) по одному або частинами. || розм. Те саме, що розкуповувати. •• Розбира/ти буке/ти проривати, прополювати яку небудь кущисту сільськогосподарську… …   Український тлумачний словник

  • стелити — стелю/, сте/лиш, недок., перех. 1) Класти, розкладати що небудь на якійсь поверхні або вкриваючи поверхню чогось; слати. || також без додатка. Розкладати постільні речі, готуючи місце для сну. 2) Розстилати, розкладати на поверхні землі для… …   Український тлумачний словник

  • алкоголізувати — у/ю, у/єш, недок. Розкладати сполуки обмінною взаємодією їх із спиртами …   Український тлумачний словник

  • викладати — а/ю, а/єш, недок., ви/класти, аду, адеш і рідше ви/ложити, жу, жиш, док., перех. 1) Дістаючи, витягаючи звідки небудь, класти що небудь назовні, на щось. || Розкладати що небудь. 2) Класти в певному порядку шматки дерну, дерев яні бруски, камінці …   Український тлумачний словник

  • вистеляти — я/ю, я/єш, недок., ви/стелити, лю, лиш, док., перех. Укривати чим небудь усю поверхню чогось. || Розкладати, розстеляти що небудь на чомусь. || тільки док., рідко. Нагнути до самої землі; виложити (траву, злаки) …   Український тлумачний словник

  • гноїти — гною/, гної/ш, недок., перех. 1) Викликати або допускати гниття; сприяти гниттю. 2) перен. Тримати довго в тяжких, згубних умовах (про людину). || Погано впливати; розкладати …   Український тлумачний словник

  • заверстувати — ую, уєш, недок., заверста/ти, а/ю, а/єш, док., перех., друк. Розкладати набір за сторінками тексту …   Український тлумачний словник

  • накладати — а/ю, а/єш, недок., накла/сти, аду/, аде/ш, док. 1) перех. Покривати зверху чим небудь; класти що небудь зверху. || розм. Те саме, що надівати. || Прикладати що небудь до чогось під час порівняння, вимірювання і т. ін. || Ставити, установлювати… …   Український тлумачний словник

  • настилати — а/ю, а/єш і настеля/ти, я/ю, я/єш, недок., насла/ти, стелю/, сте/леш і настели/ти, стелю/, сте/лиш, док., перех. 1) Розкладати, розміщувати що небудь на поверхні чогось рівномірним шаром. 2) Щільно кладучи і закріплюючи що небудь, робити настил;… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»